0.00грн.
Зробити замовленняПрипинення трудових відносин «одним днем» в умовах воєнного стану
Згідно з частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП), загальний строк попередження про звільнення за власним бажанням становить два тижні. Проте за наявності визначених законом обставин роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Під час дії воєнного стану законодавство передбачає кілька альтернативних та додаткових підстав для припинення трудових відносин без двотижневого відпрацювання.
1. Імперативні підстави для розірвання договору без відпрацювання
Чинне законодавство України містить чіткий перелік норм, які позбавляють роботодавця права вимагати двотижневого відпрацювання за певних умов:
- Поважні причини (ч. 1 ст. 38 КЗпП): Переїзд на нове місце проживання та офіційно оголошена примусова евакуація у регіоні розташування підприємства є документально обґрунтованими підставами. Роботодавець зобов'язаний оформити наказ датою, яку вказав працівник.
- Ведення бойових дій (ст. 4 Закону № 2136-IX): Надає право працівнику звільнитися вказаною ним датою, якщо підприємство розташоване в районі воєнних дій і існує загроза його життю та здоров'ю (за винятком об'єктів критичної інфраструктури та примусового залучення до суспільно корисних робіт).
- Угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП): Дозволяє припинити дію трудового договору в будь-який узгоджений день (навіть у день подачі заяви) без необхідності підтвердження поважних причин, але потребує взаємної згоди сторін.
- Порушення законодавства роботодавцем (ч. 3 ст. 38 Cт. 38 КЗпП): Якщо роботодавець порушує умови трудового чи колективного договору, працівник має право звільнитися у визначений ним строк. При цьому роботодавець зобов'язаний виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).
2. Організація дистанційного документообігу за відсутності фізичного доступу
Якщо офіс підприємства зачинено через безпекові ризики або керівництво умисно відмовляється приймати офіційну кореспонденцію, закон передбачає легітимні альтернативні варіанти фіксації припинення трудових відносин.
| Механізм передачі / Оформлення | Юридичне обґрунтування та порядок дій |
|---|---|
| Накладання КЕП (Дія.Підпис) | Відповідно до ст. 7 Закону № 2136-IX, сторони можуть використовувати електронний документообіг. Заява в форматі PDF, підписана КЕП через «Дія.Підпис», надсилається на e-mail або месенджер роботодавця і має статус офіційного оригіналу. |
| Звільнення в односторонньому порядку через Центр зайнятості | Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ВПО, які не мають зв'язку з роботодавцем, подають заяву до Центру зайнятості. Трудові відносини припиняються автоматично на наступний день після подачі. |
3. Статус працівника на лікарняному та гарантії виплат
Перебування на лікарняному (включаючи електронні листки непрацездатності) не обмежує право працівника на припинення трудових відносин за власною ініціативою. Стаття 40 КЗпП забороняє звільнення під час тимчасової непрацездатності виключно з ініціативи роботодавця.
Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV, якщо страховий випадок розпочався в період перебування у трудових відносинах, матеріальне забезпечення (оплата лікарняного) надається за весь період до відновлення працездатності, незалежно від того, що в процесі хвороби працівник був звільнений. Вимоги роботодавця щодо фізичного відпрацювання під час тимчасової непрацездатності є грубим порушенням закону.
Важливо про військовий облік та бронювання:
Порядок бронювання (Постанова КМУ № 76) чітко визначає, що відстрочка анулюється лише після фактичного звільнення працівника. Роботодавець зобов'язаний надіслати повідомлення до ТЦК та СП протягом 5 днів після видання наказу. Будь-які спроби скасувати бронювання до офіційної дати звільнення є протиправними. Додатково, відповідно до Порядку № 1487, роботодавець має надіслати до ТЦК та СП повідомлення про зміну облікових даних (у зв'язку із звільненням) у 7-денний строк.
4. Обов'язки роботодавця в день звільнення
Відповідно до статей 47 та 116 КЗпП, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми, а також провести повний фінансовий розрахунок (компенсація за невикористані дні відпустки тощо). Якщо працівник у день звільнення не працював (перебував на лікарняному чи евакуювався), зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.
