Пошкодження майна підприємств обстрілами: документи, реєстр і податкові наслідки

Через регулярні ракетно-дронові атаки все більше українських підприємств стикаються з пошкодженням виробничих, складських та офісних будівель: вибиті вікна та двері, пошкоджена покрівля, зруйновані секції даху чи стелі. Стандартна послідовність дій власника бізнесу — виклик поліції, отримання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і початок пошуку матеріалів для відновлення. На цьому етапі часто залишаються осторонь два питання: чи передбачена для бізнесу компенсація законодавчо, і які документи варто зібрати для податкової незалежно від того, подаватиметься заява на відшкодування чи ні.

Чи передбачена компенсація для бізнесу законодавчо

В Україні діють два окремі механізми, які стосуються пошкодженого війною майна, і їх важливо не плутати.

Компенсація за пошкоджену житлову нерухомість

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій...» та сервіс «Дія.Реєстр майна» наразі найбільш розвинені саме для житлової нерухомості: власники зруйнованого житла можуть отримати житловий сертифікат на купівлю нової оселі або грошову виплату на самостійне будівництво. Цей механізм адресований насамперед фізичним особам — власникам житла, а не виробничим чи комерційним будівлям підприємств.

Визначення шкоди для підприємств

Для економічних втрат підприємств усіх форм власності діє окремий документ — Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (постанова КМУ від 20.03.2022 № 326). Він встановлює процедуру оцінки втрат підприємств недержавної форми власності — відповідальним органом за таке визначення є обласна державна адміністрація (на період воєнного стану — військова адміністрація), а сама методика оцінки затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна від 18.10.2022 № 3904/1223.

Важливо розуміти призначення цього документа: оцінка шкоди за Порядком № 326 використовується для встановлення розміру збитків у кримінальних провадженнях, підготовки доказової бази для судових позовів (національних і міжнародних) та визначення обсягів втрат. Це процедура фіксації й оцінки шкоди, а не гарантований канал прямої грошової виплати підприємству. Чи призведе конкретна заявка до реальної компенсації — залежить від подальшого розвитку компенсаційних механізмів для бізнесу, тому підприємству варто самостійно уточнювати актуальний статус у своїй обласній адміністрації.

Чому документи потрібні незалежно від рішення щодо компенсації

Витрати для цілей оподаткування визнаються на підставі первинних та інших документів обліку, даних фінансової звітності (ст. 44 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Якщо підприємство включає вартість матеріалів і робіт з ремонту будівлі до витрат, які впливають на фінансовий результат, податкова під час перевірки має право вимагати документ, що підтверджує причину ремонту — пошкодження майна внаслідок бойових дій, а не, наприклад, планову реконструкцію.

Те, що підприємство кілька років не сплачує податок на прибуток, не звільняє від обов'язку зберігати первинні документи: у разі перевірки податкова оцінює правильність визначення фінансового результату за весь період, а не лише факт сплати чи несплати податку в конкретному звітному періоді.

Куди звертатися для фіксації пошкоджень

Хто уповноважений проводити обстеження

Обстеження пошкоджених об'єктів здійснюється за рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (а за їх відсутності — військових адміністрацій) шляхом комісійного обстеження, згідно з Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд (постанова КМУ від 19.04.2022 № 473). До складу комісії залучається фахівець із вищою освітою у галузі «Будівництво та архітектура» (крім спеціальності «Геодезія та землеустрій»), а також, за можливості, представник власника пошкодженого об'єкта.

Профільний департамент місцевої ради (зокрема ЖКГ), якщо він існує, зазвичай входить до складу такого уповноваженого органу чи комісії. Формально заява подається до виконавчого органу місцевої ради — тому перед зверненням варто уточнити в конкретній громаді, яким рішенням чи розпорядженням там створено комісію з обстеження пошкоджених об'єктів.

Що комісія оформлює за результатами обстеження

Якщо під час візуального обстеження виявлено пошкодження несучих конструкцій, додатково проводиться технічне обстеження сертифікованими фахівцями за Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва. Його результат — підстава для проєктування відновлювальних робіт (капітального ремонту чи реконструкції).

Реєстрація в Реєстрі майна і пільга з податку на нерухомість

Дані з акта обстеження вносяться до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій (адміністратор — державне підприємство «ДІЯ»), і саме ці дані є підставою для конкретної податкової пільги.

Правова підстава — пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Пільга діє тимчасово, на період воєнного стану. Витяг з Реєстру майна можна отримати через застосунок або портал «Дія», у державного реєстратора, адміністратора ЦНАП або нотаріуса.

Ця пільга стосується саме податку на нерухоме майно — вона не пов'язана напряму з податком на прибуток, і це дві окремі теми, які варто не змішувати при плануванні документообігу.

Податок на прибуток: підтвердження витрат на ремонт

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за НП(С)БО чи МСФЗ, скоригований на різниці, встановлені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Якщо йдеться про ремонт пошкоджених елементів будівлі без списання її частини з балансу, ключове — наявність первинних документів: акта обстеження, документів на придбання матеріалів і оплату робіт, а за потреби — проєктно-кошторисної документації.

Якщо підприємство проводить часткову ліквідацію пошкодженої частини будівлі (списує її залишкову вартість з балансу), платники, які застосовують податкові різниці, збільшують фінансовий результат на суму залишкової вартості за бухгалтерським обліком (рядок 1.1.2 додатка РІ до декларації з податку на прибуток) і зменшують на залишкову вартість за даними податкового обліку (рядок 1.2.2 додатка РІ) — відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ.

ПДВ: матеріали для ремонту та списання пошкодженого майна

З дня дії воєнного стану списання товарів, знищених унаслідок війни, здійснюється без нарахування податкових зобов'язань з ПДВ — звичайне правило про умовні податкові зобов'язання при списанні активів, не пов'язаних із господарською діяльністю, у такому випадку не застосовується. Норма встановлена Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX.

Щодо права на податковий кредит з ПДВ за матеріалами, придбаними для ремонту власної будівлі, окремого воєнного роз'яснення саме для цієї ситуації немає. Оскільки ремонт об'єкта, який використовується в господарській діяльності, за загальним підходом ПКУ не виводить придбання за межі господарської діяльності, для впевненості в конкретній ситуації варто звернутись за індивідуальною податковою консультацією або перевірити актуальну позицію в Базі знань ЗІР.

Перелік документів, які варто зібрати

• Витяг з ЄРДР
• Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації (складається уповноваженою комісією за заявою власника)
• Витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій — після внесення даних з акта обстеження
• Наказ керівника про створення внутрішньої комісії підприємства та проведення інвентаризації пошкодженого майна
• Акти внутрішньої інвентаризаційної комісії з фото- та відеофіксацією пошкоджень
• Первинні документи на придбання матеріалів і оплату ремонтних робіт (накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт)
• За потреби — звіт про технічне обстеження та проєктно-кошторисна документація на відновлювальні роботи

Висновок

Компенсація для бізнесу за пошкоджену внаслідок обстрілів нерухомість законодавчо не оформлена так само чітко, як для житлової нерухомості: діє процедура визначення шкоди й збитків через обласну адміністрацію, але вона слугує насамперед доказовою базою, а не гарантованим каналом виплат. Незалежно від того, звертатиметься підприємство за відшкодуванням чи ні, комісійне обстеження та внесення даних до Реєстру майна дають два практичні результати вже сьогодні: офіційний документ, що захищає від запитань податкової щодо витрат на ремонт, і можливу пільгу зі сплати податку на нерухомість на весь період, поки будівля не відремонтована.

Стаття підготовлена на основі: ст. 44, пп. 134.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ПКУ, пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (постанова КМУ від 20.03.2022 № 326), Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд (постанова КМУ від 19.04.2022 № 473), Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій (постанова КМУ від 13.06.2023 № 624), Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX. Матеріал має ознайомчий характер. Для отримання офіційної консультації щодо вашої конкретної ситуації рекомендуємо звертатися до ДПС, місцевої ради або відповідного контролюючого органу.