0.00грн.
Зробити замовленняЗамість замовленого товару надійшов інший: вичерпний алгоритм дій для імпортера
Підприємство — платник ПДВ — здійснює передоплату за імпортний товар. Митне оформлення проходить без фізичного огляду, на підставі поданих документів, декларація завершується, розрахунки за валютним наглядом закриваються. Фактично ж на склад надходить зовсім інший товар. За документами на складі "лежить" замовлений товар; по факту — чужий, незамовлений вантаж, а оплачений товар залишився за кордоном. Постачальник-нерезидент визнає помилку і готовий покрити витрати на повернення. Питання: як повернути чужий товар і як отримати свій, уже оплачений?
Нижче — вичерпний покроковий алгоритм, що охоплює митну, податкову, облікову та валютну складові ситуації.
⚠️ Ключова передумова застосування всього механізму нижче: причина невідповідності повинна виникнути до або під час перетину товаром митного кордону (підміна з боку постачальника, перевізника чи складу консолідації), а не внаслідок дій самого підприємства вже після ввезення. У протилежному випадку дії можуть кваліфікуватися як умисне недостовірне декларування зі значно серйознішими наслідками.
Крок 1. Перші дії на складі одразу після виявлення
- не використовувати товар, не продавати і не розкомплектовувати його;
- окремо ідентифікувати вантаж — фізично відділити від власних товарних запасів;
- зробити фото- та відеофіксацію вантажу, пакування, маркування, стану пломб контейнера чи транспортного засобу;
- скласти внутрішній акт про виявлену розбіжність (довільної форми, підписаний комісією підприємства);
- невідкладно повідомити митного брокера, який здійснював оформлення;
- невідкладно звернутися до митного органу, у зоні діяльності якого відбувалось оформлення, із заявою про проведення позапланового огляду товару.
Користуватися товаром до фіксації розбіжності митницею не рекомендується. Відповідальність за недостовірне декларування (ст. 483, 485 МКУ) настає лише за наявності умислу — це прямо підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 15.06.2022 № 4-р(II)/2022. Саме якість первинної фіксації (цілісність пломб, оперативність звернення, визнання помилки постачальником) є головним доказом відсутності умислу.
Крок 2. Чому важливо, на якій стадії оформлення виявлено розбіжність
Товари, поміщені в митний режим імпорту (тобто випущені у вільний обіг за завершеною декларацією), набувають статусу українських товарів — це прямо встановлено статтею 76 МКУ. Від того, чи товар уже отримав цей статус, залежить, яка норма застосовна.
| Стадія | Митний статус товару | Застосовна норма |
|---|---|---|
| До завершення митного оформлення (товар ще на тимчасовому зберіганні) | Іноземний (не змінився) | Ст. 190 МКУ напряму — товар вивозиться на підставі товаросупровідних документів |
| Після завершення митного оформлення (товар "розмитнений") | Український (уже змінився) | Ст. 269 МКУ / ст. 301 МКУ (виправлення декларації) + загальний реекспорт (ст. 85–86 МКУ) |
Якщо товар уже "розмитнений" (найпоширеніший практичний випадок — саме він розглянутий детально нижче), стаття 190 МКУ в частині автоматичного реекспорту формально не застосовна: її дія поширюється лише на товар, що зберігає статус іноземного. Це не означає, що ситуація безвихідна — просто потрібен трохи довший шлях через виправлення декларації.
Крок 3. Акт про невідповідність — юридичний "місток"
Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.03.2018 № 364, з останніми змінами 2026 року), складає посадова особа митниці за зверненням підприємства. Підприємство не заповнює цей акт самостійно — його роль: звернутися до митниці, ініціювати огляд, бути присутнім при складанні акта. Саме цей документ підтверджує: за декларацією на товар "А" фактично переміщено товар "В".
До звернення доцільно додати: внутрішній акт підприємства, фото- та відеофіксацію, копію CMR, пакувальних листів та інвойсу постачальника, копію листування з постачальником і письмову рекламацію, довідку перевізника про стан пломб (за наявності), за потреби — клопотання про товарознавчу експертизу.
Крок 4. Виправлення митної декларації (ст. 269 МКУ, п. 37 Положення № 450)
Стаття 269 МКУ дозволяє вносити зміни до вже прийнятої митної декларації протягом трьох років з дня завершення митного оформлення. Технічно зміни після завершення оформлення вносяться шляхом заповнення митним органом аркуша коригування (п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450) або подання додаткової декларації.
Поширене хибне уявлення: нібито коригування МД неможливе, якщо воно тягне за собою повернення митних платежів. Це не так — стаття 301 МКУ прямо передбачає повернення митних платежів, зокрема, коли товари не відповідають погодженим специфікаціям договору (за умови, що вони не використовувались і повертаються протягом 6 місяців) — це майже дослівно описує ситуацію з підміненим товаром. Аркуш коригування якраз і призначений передусім для випадків доплати чи повернення митних платежів, а не для випадків, коли повернення платежів виключене.
Водночас є реальна межа застосовності цього механізму. Є різниця між виправленням технічної помилки, яка прямо випливає з поданих при оформленні документів (наприклад, розбіжність між моделлю товару в інвойсі та в декларації через описку), і ситуацією, коли документи узгоджені між собою, але фізично прибув зовсім інший, не замовлений товар. Митний орган має дискрецію кваліфікувати другий випадок не як "виправлення помилки", а як спробу оформити зовсім інший товар під виглядом коригування — і відмовити у прийнятті аркуша коригування. У разі відмови залишається можливість оскарження рішення митниці в судовому порядку.
Саме тому акт про невідповідність, складений митницею на кроці 3, має принципове значення: він документально підтверджує, що причина розбіжності — не помилка декларанта при заповненні МД, а факт фактичної підміни товару постачальником чи перевізником до перетину кордону. Це і є та підстава, на яку можна спертися, обґрунтовуючи застосування статті 301 МКУ, а не просто технічне виправлення даних.
Крок 5. Реекспорт товару В
⚠️ Реекспорт товару В можливий лише після того, як митниця погодиться на виправлення декларації відповідно до кроку 4. Якщо митниця відмовляється визнати ситуацію підставою для коригування — процедура затягується, і питання, найімовірніше, вирішуватиметься через оскарження відмови в адміністративному суді, а не в спрощеному адміністративному порядку.
Після виправлення декларації товар "В", уже коректно задекларований, може бути поміщений у митний режим реекспорту на загальних підставах (п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ): вивезення протягом 6 місяців з дати поміщення в режим імпорту, товар у тому самому стані, в якому був ввезений. Саме на цьому етапі постачальник, який погодився покрити транспортні й митні витрати на повернення, фактично забирає товар за свій рахунок.
Бухгалтерський облік товару В на період урегулювання
| Операція | Дебет | Кредит | Коментар |
|---|---|---|---|
| Товар В на відповідальному зберіганні | 023 | — | Позабалансовий облік — товар не є власністю підприємства |
| Первісна передоплата постачальнику | 371 | 312 | Висить на 371 до отримання кредит-ноти |
| Переведення в розрахунки за претензіями | 374 | 371 | На дату виставлення претензії постачальнику |
| Списання товару В з позабалансового обліку | — | 023 | На дату фактичного оформлення реекспорту |
Податкові наслідки: ПДВ і мито
Податковий кредит з ПДВ
Якщо за завершеною декларацією вже сформовано податковий кредит з ПДВ, а фактично ввезений товар (В) не використовується і не може використовуватись у господарській діяльності — виникає підстава для нарахування компенсуючого податкового зобов'язання за пунктом 198.5 ПКУ. Це не буквальне "сторнування" податкового кредиту, а окрема операція з тим самим фінансовим ефектом. Прямого офіційного роз'яснення ДПС саме про випадок підміни товару не знайдено, однак є прямий аналог — підхід контролюючого органу до псування імпортного товару, який так само унеможливлює використання в господарській діяльності.
Реекспорт і новий податковий кредит
Операції реекспорту раніше імпортованих товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (п. 195.1.1 ПКУ). Це вже окрема операція, яка не "рятує" первинний податковий кредит за товаром А — новий податковий кредит виникає лише тоді, коли правильний товар фактично перетне кордон за новою митною декларацією.
Повернення ввізного мита
Після оформлення реекспорту раніше сплачене ввізне мито повертається платнику відповідно до статті 89 МКУ за загальною процедурою повернення митних платежів, встановленою статтею 301 МКУ. Ця сума не є доходом підприємства — вона відновлює раніше визнані витрати.
Компенсація транспортних і митних витрат постачальником
Якщо постачальник-нерезидент бере на себе транспортні та митні витрати на повернення товару, ці кошти для підприємства є компенсацією понесених витрат: витрати на транспортування відображаються за дебетом рахунку 93, отримана компенсація — за кредитом субрахунку 719. Питання нарахування ПДВ на суму такої компенсації залежить від конкретної структури договору (окремий платіж чи зменшення заборгованості постачальника) — універсальної позиції ДПС щодо цього не знайдено, тому цей момент варто узгодити з податковим консультантом до оформлення операції.
Головне питання: як отримати оплачений товар А
Митна процедура вирішує лише долю чужого товару В. Окремим і головним завданням лишається отримання товару А, за який уже сплачено. Варіант вирішення залежить передусім від умов зовнішньоекономічного договору — якщо контракт передбачає положення про заміну товару (replacement goods) чи повернення неналежної поставки, процедура значно простіша.
Робота з постачальником
- Надсилається офіційна претензія (claim) постачальнику та перевізнику з вимогою відшкодувати збитки (транспорт, мито, втрачений податковий кредит, штрафні санкції за наявності).
- Постачальник оформлює кредит-ноту на повну суму передоплати за товар А (підстава: непоставка товару / помилкове відвантаження) — цим анулюється борг постачальника за первісним інвойсом.
- Одночасно постачальник виставляє новий інвойс на товар А, або сторони погоджують, що кредит-нота покриває новий інвойс без повторної оплати.
Робота з банком (валютний нагляд)
Це найделікатніший момент усієї процедури. Валютний нагляд банку за первісною операцією завершується в момент реєстрації митної декларації типу ІМ-40. Питання про те, як саме банк технічно трактує подальше "перевідкриття" нагляду під нову поставку — на підставі кредит-ноти замість грошового переказу — не має прямого офіційного роз'яснення НБУ чи ДПС, яке вдалося знайти. Це стосується обох практичних варіантів: і повернення коштів постачальником, і повторного безоплатного відвантаження товару А замість оплаченого.
Практичний підхід — надати банку, що обслуговує розрахунки, повний пакет документів ще до фактичного отримання нового товару: копію акта митниці про невідповідність, кредит-ноту постачальника, новий інвойс або додаткову угоду до контракту про заміну товару, пояснювальний лист про причини невідповідності. Це дає банку підставу побачити, що первісна операція не була виконана постачальником належним чином, і письмово узгодити подальші дії до їх фактичного здійснення — а не постфактум.
Фізичне отримання товару А
Постачальник відправляє товар А, підприємство оформлює його за новою митною декларацією. Оскільки передоплата вже здійснена й закрита кредит-нотною схемою, повторної оплати не вимагається; новий податковий кредит з ПДВ формується вже за новою декларацією.
Зразок: претензія (claim) постачальнику-нерезиденту
CLAIM / ПРЕТЕНЗІЯДата: [дата]
Кому: [назва постачальника-нерезидента]
Від: [назва підприємства]
Підстава: Контракт № [___] від [___], Інвойс № [___] від [___]
За контрактом № [___] від [___] сплачено товар [опис товару А] на суму [сума] згідно з інвойсом № [___] від [___]. Оплата підтверджується платіжним дорученням № [___] від [___].
За митною декларацією № [___] від [___] на митну територію України ввезено товар, що за документами відповідав заявленому. Під час фактичного огляду вантажу на складі [дата] встановлено, що фактично поставлено інший товар — [опис товару В], який не є предметом договору. Факт зафіксовано актом митного органу № [___] від [___] (копія додається).
Вимоги:
1. Здійснити повторне відвантаження товару [опис товару А] за рахунок постачальника.
2. Видати кредит-ноту на суму [сума] на анулювання первинного інвойсу.
3. Відшкодувати документально підтверджені збитки: митне оформлення — [сума]; транспортування — [сума]; втрачений податковий кредит з ПДВ — [сума].
4. Організувати повернення помилково відвантаженого товару [опис товару В] за рахунок постачальника.
Відповідь очікується протягом [___] робочих днів.
Додатки: акт митного органу, фото- і відеофіксація, внутрішній акт підприємства, розрахунок збитків.
Окремі практичні ситуації
| Ситуація | Коментар |
|---|---|
| Помилка сталась з вини перевізника, а не постачальника | Митний механізм застосовний так само; претензія адресується перевізнику |
| Помилка сталась на складі консолідації вантажів | Причина розбіжності виникла до перетину кордону — механізм застосовний |
| Постачальник відмовляється забирати товар | Митна процедура повернення не залежить від згоди постачальника; відшкодування вирішується окремою претензійно-позовною роботою |
| Постачальник припинив діяльність (банкрутство) | Митна процедура не залежить від статусу постачальника; стягнення коштів відбувається за законодавством країни постачальника |
| Товар уже частково використано чи продано | Захист від кваліфікації як умисного порушення суттєво ускладнюється — рекомендований терміновий юридичний аудит ситуації |
| Митниця відмовляється визнати ситуацію підставою для коригування декларації | Рішення про відмову можна оскаржити в адміністративному суді; акт про невідповідність — головний доказ на користь підприємства |
Загальна схема дій
Постачальник помилково відвантажив інший товар → виявлення на складі → фізична ізоляція товару, фото- і відеофіксація, внутрішній акт → повідомлення брокера і митниці → заява на позаплановий огляд → огляд митницею → акт про невідповідність (складає митниця) → нарахування компенсуючого зобов'язання з ПДВ → виправлення декларації за ст. 269/301 МКУ (за згодою митниці) → реекспорт товару В за ст. 85–86 МКУ → повернення мита за ст. 89 МКУ → паралельно претензія постачальнику → отримання кредит-ноти → узгодження з банком → повторне відвантаження товару А на нову декларацію або повернення коштів.
Висновок
Ситуація, коли за документами значиться один товар, а фактично надійшов інший, вирішувана — але вимагає комплексного підходу на перетині митного, податкового, облікового та валютного законодавства. Ключові принципи: діяти послідовно і швидко, залучаючи митницю на кожному етапі; враховувати, що коригування декларації з поверненням митних платежів формально можливе, але залежить від готовності митниці визнати ситуацію об'єктивною підміною, а не помилкою декларанта; врахувати податкові наслідки для ПДВ і мита; і паралельно з митною процедурою вести переговори з постачальником про отримання оплаченого товару через механізм кредит-ноти й попереднє узгодження з банком.
Стаття підготовлена на основі: ст. 76, 85–86, 89, 190, 269, 301, 483, 485 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (зі змінами); Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450 (зокрема п. 37); наказу Міністерства фінансів України від 15.03.2018 № 364 (зі змінами 2026 року); п. 195.1.1, п. 198.5 Податкового кодексу України; Рішення Конституційного Суду України від 15.06.2022 № 4-р(II)/2022; Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції"; Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291. Матеріал має ознайомчий характер. Для отримання офіційної консультації рекомендуємо звертатись до ДПС, митного органу або обслуговуючого банку — з урахуванням умов конкретного зовнішньоекономічного договору та фактичної стадії митного оформлення.