0.00грн.
Зробити замовленняЗвіт про контрольовані операції за 2025 рік: кому і коли подавати
Щороку ближче до осені серед бухгалтерів, аудиторів і власників бізнесу активізується те саме питання: чи потрібно нашому підприємству подавати звіт про контрольовані операції. Особливо часто воно виникає у тих, хто з такою звітністю раніше не стикався, але за підсумками року отримав значний дохід. Плутанина цілком зрозуміла — сама назва «звіт про контрольовані операції» ніде в переліках стандартної річної звітності явно не фігурує, а критерії, за якими визначається обов'язок його подання, розкидані по кількох підпунктах статті 39 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Що таке контрольовані операції
Контрольовані операції — це господарські операції, здатні впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток, для яких застосовуються спеціальні правила трансфертного ціноутворення (принцип «витягнутої руки»). Визначення та критерії таких операцій встановлені статтею 39 Податкового кодексу України.
Ключовий момент, який часто випускають з уваги: під контроль підпадають переважно операції з нерезидентами. Господарські операції виключно між резидентами України — тобто між двома українськими підприємствами — до контрольованих операцій не належать, незалежно від їхнього обсягу.
Хто зобов'язаний подати звіт
Обов'язок подання звіту визначається одночасним виконанням двох груп критеріїв — об'єктного (які саме операції) і вартісного (на яку суму).
Об'єктний критерій: з ким здійснено операції
Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ, під визначення контрольованих можуть підпадати операції:
- з пов'язаними особами-нерезидентами;
- зовнішньоекономічні операції з продажу та/або придбання товарів чи послуг через комісіонерів-нерезидентів;
- з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до переліку низькоподаткових юрисдикцій, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до окремого переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Якщо підприємство протягом року працювало виключно з українськими контрагентами і жодних операцій з нерезидентами не мало — об'єктний критерій не виконується, і питання про подання звіту знімається саме на цьому етапі, незалежно від розміру доходу.
Вартісний критерій: на яку суму здійснено операції
Якщо операції з нерезидентами були, додатково мають одночасно виконуватися дві фінансові умови, встановлені пп. 39.2.1.7 ПКУ:
| Критерій | Порогове значення |
|---|---|
| Річний дохід підприємства від будь-якої діяльності (за даними бухобліку, без непрямих податків) | понад 150 млн грн за звітний рік |
| Обсяг господарських операцій з окремим контрагентом-нерезидентом (за даними бухобліку, без непрямих податків) | понад 10 млн грн з цим контрагентом за звітний рік |
Обидві умови — і об'єктна (операції саме з нерезидентом визначеної категорії), і вартісна (перевищення 150 млн грн загального доходу та 10 млн грн операцій з конкретним контрагентом) — повинні виконуватися одночасно. Якщо не виконується хоча б одна з них, операції не визнаються контрольованими і звіт подавати не потрібно.
Хто саме є подавачем звіту
Звіт про контрольовані операції подають виключно платники податку на прибуток — юридичні особи-резиденти та нерезиденти, що мають постійні представництва в Україні, — які за звітний рік здійснювали контрольовані операції. Правила трансфертного ціноутворення прив'язані саме до об'єкта оподаткування податком на прибуток: коригування фінрезультату за ст. 39 ПКУ має сенс лише там, де такий об'єкт оподаткування взагалі існує. Платники єдиного податку, зокрема групи 4, цей об'єкт оподаткування не формують, тому звіт про КО не подають — незалежно від обсягу операцій з нерезидентами.
Що змінилося у визначенні пов'язаності з 2025 року
З 1 січня 2025 року, відповідно до Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX, розширено критерії визнання осіб пов'язаними: додано так звану економічну пов'язаність. Особи визнаються пов'язаними, якщо доходи чи витрати (вартість придбання) резидента від одного нерезидента становлять 75% і більше від усіх операцій із нерезидентами, за умови, що ці операції складають 50% і більше від загального доходу чи витрат резидента.
Строки подання та форма звіту
Звіт про контрольовані операції подається щороку до 1 жовтня року, що настає за звітним (пп. 39.4.2 ПКУ). За 2025 звітний рік граничний строк подання — 1 жовтня 2026 року. Форма звіту та порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 (у редакції наказу Мінфіну від 07.12.2023 № 673). Звіт подається виключно в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та електронні довірчі послуги.
Платники, які у звітному році є учасниками міжнародної групи компаній і при цьому здійснювали контрольовані операції, додатково подають повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Відповідальність за неподання
Важливо для розрахунку за 2025 рік: береться прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений саме на 1 січня звітного року — тобто на 01.01.2025 (3028 грн), а не поточний показник станом на 01.01.2026. Для звіту за 2025 рік максимальний штраф за неподання становить 300 × 3028 грн = 908 400 грн.
Як визначитися зі своєю ситуацією
Щоб зрозуміти, чи стосується обов'язок подання звіту конкретного підприємства, варто послідовно перевірити три пункти:
- чи були у звітному році господарські операції з нерезидентами (не з резидентами України);
- якщо були — чи підпадає нерезидент-контрагент під одну з категорій об'єктного критерію (пов'язана особа, низькоподаткова юрисдикція, особлива організаційно-правова форма, комісіонер, постійне представництво);
- якщо так — чи перевищено одночасно обидва вартісні пороги: 150 млн грн загального річного доходу та 10 млн грн операцій із цим конкретним контрагентом.
Лише за одночасного виконання всіх трьох умов виникає обов'язок подати звіт про контрольовані операції. Якщо результат перевірки неоднозначний — наприклад, є операції з нерезидентом, але незрозуміло, чи підпадає він під визначення пов'язаної особи за оновленими з 2025 року критеріями економічної пов'язаності — безпечніше звернутися за консультацією до аудитора або подати запит на індивідуальну податкову консультацію до ДПС.
Суміжне питання: 30%-ва різниця навіть без звіту про контрольовані операції
Підприємство може не дотягувати до порогів звітування про контрольовані операції — і водночас бути зобов'язаним провести окреме коригування фінансового результату, якщо серед контрагентів є нерезиденти двох особливих категорій: зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях за Переліком № 1045, або з організаційно-правовою формою без сплати податку на прибуток за Переліком № 480. Це два окремі, незалежні один від одного пороги:
| Показник | Стосується |
|---|---|
| Річний дохід до 40 млн грн | Права не застосовувати податкові різниці розділу III ПКУ загалом (пп. 134.1.1 ПКУ), включно з 30%-ю різницею за пп. 140.5.4 ПКУ |
| Річний дохід понад 150 млн грн | Порогу для звітування про контрольовані операції за ст. 39 ПКУ |
Оскільки обидва показники рахуються за одним і тим самим річним доходом підприємства, підприємство з доходом до 40 млн грн (малодохідний платник) не може одночасно мати дохід понад 150 млн грн — тобто малодохідники фактично не потрапляють під контрольовані операції за визначенням. А от 30%-ва різниця за пп. 140.5.4 ПКУ стосується значно ширшого кола підприємств — усіх, чий дохід перевищує 40 млн грн і хто не відмовився від застосування різниць, незалежно від того, чи досягнуто порогів звітування про КО.
Детальніше про механізм цієї різниці, способи її уникнення та про принцип «витягнутої руки», за яким обґрунтовується ціна операції, читайте в окремій статті на сайті.
Висновок
Обов'язок подавати звіт про контрольовані операції не залежить від самого факту високого доходу підприємства — він виникає лише за одночасного виконання об'єктного критерію (операції саме з нерезидентами визначених категорій) і вартісного критерію (понад 150 млн грн загального доходу та понад 10 млн грн операцій з конкретним контрагентом). Підприємства, що працюють виключно з українськими контрагентами, цей звіт не подають незалежно від обсягу доходу. Водночас навіть без обов'язку звітувати про контрольовані операції варто перевірити, чи не потрапляють контрагенти-нерезиденти під Перелік № 480 або № 1045 — це окреме питання, яке може вимагати 30%-го коригування фінансового результату вже за значно нижчого порогу доходу.
Стаття підготовлена на основі: ст. 39 (пп. 39.2.1.1, 39.2.1.7, 39.4.2), пп. 14.1.159, пп. 134.1.1, п. 140.5 (пп. 140.5.4), ст. 120 (п. 120.3, п. 120.6) Податкового кодексу України, Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX, наказу Мінфіну від 18.01.2016 № 8 у редакції наказу Мінфіну від 07.12.2023 № 673, постанови КМУ від 27.12.2017 № 1045, постанови КМУ від 04.07.2017 № 480, Закону України від 14.09.2024 № 12000-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Матеріал має ознайомчий характер. Для визначення обов'язку звітування у вашій конкретній ситуації рекомендуємо звертатися до аудитора, податкового консультанта або ДПС.