Простій через бойові дії у 2026 році: оплата 2/3 окладу та допомога «Точка опори»

Обстріли промислових об’єктів, складів і енергетичної інфраструктури нерідко залишають роботодавця без приміщень, обладнання чи електропостачання. Робота фізично неможлива, а зобов’язання перед працівниками залишаються. Для таких випадків трудове законодавство передбачає простій (ст. 34 і ст. 113 КЗпП України), а з квітня 2026 року діє ще й державна допомога роботодавцям за програмою «Точка опори» (постанова КМУ від 01.04.2026 № 449). Нижче розглянуто, як правомірно оформити простій, як його оплатити й оподаткувати, які гарантії зберігаються за працівниками та на яких умовах держава відшкодовує частину витрат. Інформація наведена станом на 01.10.2026.

Коротка відповідь

Простій не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Робоче місце й трудові відносини зберігаються.
З оплати простою утримуються ПДФО 18 % і військовий збір 5 %, нараховується ЄСВ 22 %. Доплата до мінімальної зарплати не здійснюється, проте ЄСВ за основним місцем роботи не може бути нижчим за мінімальний страховий внесок (1 902,34 грн у 2026 році).
«Точка опори» відшкодовує різницю між середньомісячною зарплатою за 6 місяців і оплатою простою, але не більше двох мінімальних зарплат (17 294 грн при мінімальній зарплаті 8 647 грн), а також ЄСВ, нарахований на цю допомогу. Строк — до 3 місяців із можливістю продовження до 6.
Ключові умови: майно пошкоджено чи знищено після 01.01.2026; заява подається протягом 90 календарних днів з дня оформлення простою; немає боргів; є план відновлення та документальне підтвердження руйнувань.

Підстави для простою у разі руйнування виробництва

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Управління Держпраці у Дніпропетровській області в роз’ясненні, оприлюдненому наприкінці вересня 2026 року, зазначило, що в разі руйнування виробничих потужностей роботодавець об’єктивно втрачає можливість забезпечувати працівників роботою, тому на підприємстві має бути запроваджений режим простою з оплатою за ст. 113 КЗпП зі збереженням робочого місця та трудових відносин (роз’яснення Держпраці).

Простій може бути загальним (усе підприємство) або локальним: ст. 113 КЗпП розрізняє простій окремого працівника, структурного підрозділу та всього підприємства. Якщо частина персоналу (наприклад, адміністративного чи дистанційного) здатна працювати, простій оголошується лише для тих, чиї робочі місця втратили можливість функціонувати.

Три різні режими оплати за ст. 113 КЗпП

простій не з вини працівника — не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) (ч. 1);
простій, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей навколо, не з його вини — середній заробіток (ч. 3);
простій з вини працівника — не оплачується (ч. 4).

Офіційного роз’яснення щодо моменту, коли «небезпечний» простій за середнім заробітком переходить у звичайний за 2/3, не знайдено. У практиці розмежовують гостру фазу (аварійна зупинка, пожежа, загроза до евакуації працівників) і подальший простій через відсутність умов для роботи. Саме тому наказ про простій доцільно видавати без зволікань.

Примушування працівників до відпустки без збереження заробітної плати замість простою є ризикованим: така відпустка надається за згодою сторін на підставі заяви працівника.

Документальне оформлення простою

Підтвердження руйнувань

Для кадрових цілей складається внутрішній акт комісійного обстеження (адреса, характер пошкоджень, перелік непридатного майна, висновок про неможливість забезпечити безпечні умови праці). Він слугує обґрунтуванням наказу про простій.

Для звернення за допомогою «Точка опори» Порядок № 449 називає інші документи: акт обстеження пошкодженого або знищеного майна, складений за результатами комісійного обстеження державними органами, установами чи організаціями, та/або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо кримінального правопорушення, внаслідок якого майно знищено чи пошкоджено. Внутрішній акт підприємства в цьому переліку не згадується, тому покладатися лише на нього не слід.

Наказ про простій

Наказ має містити: посилання на ст. 34 і 113 КЗпП та реквізити документів про руйнування; перелік підрозділів або посад, для яких запроваджується простій; дату початку (кінцеву дату визначають датою або подією — наприклад, «до усунення наслідків і створення умов для відновлення роботи»); розмір оплати («не нижче двох третин тарифної ставки (окладу)»); порядок табелювання; положення про присутність працівників на території.

Зразок наказу (скорочено)

НАКАЗ № ___ від __.__.2026

Про оголошення простою

Відповідно до ст. 34, 113 КЗпП України, у зв’язку з пошкодженням (знищенням)

майна внаслідок бойових дій (акт від __.__.2026 № __, витяг з ЄРДР від

__.__.2026 № __), що унеможливлює виконання роботи,

НАКАЗУЮ:

1. Оголосити з __.__.2026 простій не з вини працівників для: [перелік

   підрозділів/посад] — до усунення наслідків та створення умов для

   відновлення роботи.

2. Оплату часу простою здійснювати в розмірі не нижче двох третин

   тарифної ставки (окладу) відповідно до ст. 113 КЗпП України.

3. Час простою відображати в табелі кодом «П» («23»).

4. Працівників звільнити від обов’язку перебувати на території

   підприємства; зв’язок підтримувати через [канал зв’язку].

5. Затвердити План заходів із відновлення діяльності (додаток).

6. Контроль за виконанням покласти на ____________.

Керівник ____________      З наказом ознайомлені: ____________

Табель та присутність на території

У табелі за формою № П-5 (наказ Держкомстату від 05.12.2008 № 489; форма має рекомендаційний характер) простій позначається літерою «П» або кодом «23». Якщо простій тривав лише частину зміни, години роботи та простою відображаються окремо («Р» і «П»).

Згідно зі ст. 153 КЗпП роботодавець не вправі вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя, а працівник може відмовитися від роботи в небезпечній ситуації. Тому в наказі доцільно прямо звільнити працівників від обов’язку перебувати на території пошкодженого об’єкта (допускається перебування вдома чи за місцем тимчасового переміщення) із збереженням електронного зв’язку для оперативного повідомлення про відновлення роботи.

Оплата простою та податки

Питання	Правило
Мінімальний розмір	Не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Колективним договором чи локальним актом може бути встановлено вищий розмір.
База розрахунку	Тарифна ставка (оклад) за штатним розписом. За буквальним текстом ч. 1 ст. 113 премії, надбавки та доплати до бази гарантованого мінімуму не входять.
Неповний місяць	Середньоденна (середньогодинна) ставка окладу × 2/3 × робочі дні (години) простою за графіком працівника.
Доплата до мінімальної зарплати	Для оплати простою не здійснюється: вона має власний мінімум (2/3). Гарантія мінімальної зарплати (Закон «Про оплату праці») стосується повністю виконаної місячної норми, тож за відпрацьовані дні в місяці простою зарплата має відповідати мінімальній пропорційно відпрацьованому часу.
ПДФО та військовий збір	Оплата простою є заробітною платою: ПДФО 18 % і військовий збір 5 % (ПКУ).
ЄСВ	Ставка 22 % (8,41 % для осіб з інвалідністю). Оплата простою входить до фонду оплати праці (п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, наказ Держкомстату від 13.01.2004 № 5). За працівників з основного місця роботи (без інвалідності), які перебували у трудових відносинах увесь місяць, база не може бути нижчою за мінімальну зарплату (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI): у 2026 році мінімальний внесок становить 1 902,34 грн (8 647 грн × 22 %). Заробіток за відпрацьований час і оплата простою для цього порівняння сумуються. Для зовнішніх сумісників ЄСВ нараховується на фактичну суму.
Відпускні	Період простою, оплаченого в розмірі 2/3, виключається з розрахункового періоду при обчисленні середньої зарплати для відпускних (Порядок № 100).

Гарантії працівника в період простою

Гарантія	Правило та наслідки
Робоче місце і трудові відносини	Зберігаються; простій сам по собі договір не припиняє. Це не позбавляє роботодавця права звільнити працівника на загальних підставах: за скороченням (п. 1 ст. 40 КЗпП) або, за доведеного знищення виробничих умов чи майна внаслідок бойових дій, за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП. За позицією Верховного Суду (зокрема справа № 523/11673/22), сам воєнний стан не означає знищення умов праці, тож потрібні документи, що підтверджують руйнування.
Страховий стаж	За простій сплачується ЄСВ, тому період зараховується до страхового стажу: місяць — повністю, якщо сплачено внесок не менше мінімального, інакше — пропорційно сплаченій сумі.
Стаж для щорічної основної відпустки	Зараховується: працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи та заробітна плата частково (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки»). Простій з вини працівника не оплачується й не зараховується.
Стаж для додаткових відпусток (шкідливі умови, особливий характер праці)	Не зараховується: ці відпустки пов’язані з фактичною роботою у відповідних умовах.
Сумісництво	Працівник вправі працювати за сумісництвом у загальному порядку (ст. 102-1 КЗпП). Гарантія оплати простою діє за кожним трудовим договором окремо.
Суспільно корисні роботи	За згодою працівника та роботодавця й за відсутності медичних протипоказань працівник у простої, який отримує допомогу «Точка опори», може залучатися до суспільно корисних робіт (порядок — постанова КМУ № 753). Оплата за ці роботи на рішення про допомогу не впливає.

Державна підтримка «Точка опори»: постанова КМУ № 449

Постанова від 01.04.2026 № 449 діє з 08.04.2026 на період воєнного стану. Допомога виплачується за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у формі відшкодування частини витрат на оплату праці за період простою або призупинення дії трудового договору, а також ЄСВ, нарахованого на цю допомогу. Роботодавцем вважається юридична особа (її філія, відокремлений підрозділ) або самозайнята особа, яка використовує найману працю (ФОП).

Умови отримання

Майно роботодавця пошкоджено чи знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією РФ, і це сталося після 1 січня 2026 року.
Простій (призупинення) оформлено через тимчасове зупинення діяльності саме з цієї причини.
Працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем не менше 6 календарних місяців до оформлення простою.
Господарська діяльність велася не менше 6 місяців до пошкодження чи знищення майна.
ЄСВ сплачувався протягом 6 місяців, що передують місяцю запровадження простою (якщо в цей період окремі роботодавці мали право не сплачувати ЄСВ, враховується попередній шестимісячний період).
Відсутня заборгованість із заробітної плати, ЄСВ та податків і зборів, контроль за якими покладено на ДПС, — станом на 1 число місяця, що передує місяцю прийняття рішення, і на 1 число кожного місяця періоду надання допомоги.
Роботодавець планує відновити діяльність за місцем її провадження (крім територій, включених до переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих) і має затверджений план заходів із відновлення у довільній формі.
Роботодавець не перебуває в стані ліквідації чи банкрутства.
Факт пошкодження чи знищення майна підтверджено документально (див. вище).

Крім того, допомога враховується у межах «незначної державної допомоги» за Законом «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»: сукупний розмір державної допомоги одному суб’єкту за будь-який трирічний період не може перевищувати суму, еквівалентну 200 тис. євро.

Розмір допомоги

У разі простою: допомога = середньомісячна нарахована зарплата за 6 календарних місяців, що передують простою, мінус нарахована оплата часу простою; не більше двох мінімальних зарплат, чинних на день прийняття рішення про надання допомоги (при 8 647 грн — 17 294 грн).
У разі призупинення дії трудового договору (за умови, що зарплата не виплачується): допомога = середньомісячна зарплата за 6 місяців, але не більше двох мінімальних зарплат.

Приклад. Оклад — 12 000 грн, оплата простою за повний місяць — 8 000 грн, середньомісячна зарплата за 6 місяців (з урахуванням премій) — 16 000 грн. Допомога: 16 000 − 8 000 = 8 000 грн (менше за 17 294 грн). Якби середня зарплата становила 28 000 грн, різниця (20 000 грн) перевищила б ліміт і допомога дорівнювала б 17 294 грн. За неповний місяць допомога визначається пропорційно календарним дням: місячний розмір ÷ кількість календарних днів у місяці × кількість днів простою.

Порядок і строки

Етап	Хто	Строк	Зміст
Заява	Роботодавець	Протягом 90 календарних днів з дня оформлення простою	До центру зайнятості за місцем провадження діяльності: особисто (через уповноважену особу), через Портал Дія або систему «Обрій» (інформація Державної служби зайнятості). Форма заяви затверджена Державним центром зайнятості. Додаються: відомості за додатком 1 до Порядку; копії наказів про прийняття на роботу чи трудових договорів; відомості про нараховану зарплату й оплату простою не менше 2/3; копія наказу про простій (дата початку, підстави, перелік працівників); документи про пошкодження майна; план відновлення.
Рішення	Центр зайнятості	10 робочих днів з дня подання заяви та документів	Наказ про надання допомоги або про відмову.
Повідомлення	Центр зайнятості	5 робочих днів з дня прийняття рішення	Повідомлення роботодавця у спосіб, зазначений у заяві.
Щомісячні відомості	Роботодавець	Щомісяця до 10 числа за попередній місяць	Відомості за додатком 2 до Порядку.
Перерахування коштів	Центр зайнятості	3 робочих дні після зарахування коштів на рахунок центру зайнятості	Перерахування роботодавцеві на підставі відомостей.
Виплата працівникам	Роботодавець	3 робочих дні після надходження коштів	За окремою платіжною відомістю, у безготівковій формі.
Підтвердження	Роботодавець	Не пізніше 10 календарних днів після виплати	Копія відомості з підтвердженням зарахування коштів на рахунки працівників.

Допомога надається до трьох календарних місяців з дати оформлення простою. Строк може бути продовжений до шести місяців, але не довше ніж до дня припинення чи скасування воєнного стану; для продовження необхідно підтвердити вжиті заходи з відновлення діяльності (договори на ремонт, закупівлю обладнання, оренду приміщень для релокації тощо). Якщо працівник звільнився після подання документів, але до перерахування коштів, роботодавець повертає до Фонду суму за період після припинення трудових відносин.

Підстави для відмови

невідповідність роботодавця умовам, визначеним п. 3 Порядку № 449;
недостовірні відомості чи документи;
неповний пакет документів;
подання заяви після спливу 90 календарних днів;
тривалість трудових відносин із працівником до оформлення простою — менше шести календарних місяців;
подання документів не за місцем провадження господарської діяльності;
непідтвердження заходів, спрямованих на відновлення діяльності.

Питання, щодо яких офіційна позиція не знайдена

Оподаткування ПДФО і військовим збором виплати допомоги працівникам: роз’яснення ДПС не знайдено. Порядок передбачає відшкодування ЄСВ, нарахованого на допомогу, що вказує на включення цієї виплати до фонду оплати праці; питання варто узгодити з ДПС.
Чи входить ЄСВ у ліміт у 2 мінімальні зарплати: фахові джерела тлумачать по-різному (відшкодування «додатково» або «з урахуванням» ЄСВ). Остаточний розмір визначає центр зайнятості за Порядком.
Офіційні роз’яснення щодо порядку подання заяви через «Обрій» залежать від технічної готовності системи; на практиці слід уточнювати в центрі зайнятості.

Простій чи призупинення дії трудового договору

Допомога «Точка опори» поширюється на обидва механізми, проте їхні наслідки суттєво різняться. Призупинення регулюється ст. 13 Закону № 2136-IX; за роз’ясненнями Мінекономіки головною умовою є абсолютна неможливість і надання роботодавцем, і виконання працівником роботи.

Показник	Простій (ст. 34, 113 КЗпП)	Призупинення (ст. 13 Закону № 2136-IX)
Підстава	Відсутність організаційних чи технічних умов, невідворотна сила, інші обставини.	Неможливість і надання, і виконання роботи через військову агресію.
Оплата за рахунок роботодавця	Не нижче 2/3 окладу.	Заробітна плата не виплачується.
ЄСВ і страховий стаж	ЄСВ сплачується; період зараховується до страхового стажу.	База для ЄСВ відсутня, ЄСВ не сплачується; за загальним правилом страховий стаж за цей період не формується. Роз’яснення щодо впливу виплат за «Точкою опори» на стаж не знайдено.
Стаж для щорічної основної відпустки	Зараховується (простій не з вини працівника).	Не зараховується: за працівником не зберігається заробітна плата.
Допомога «Точка опори»	Різниця між середньомісячною зарплатою за 6 місяців і оплатою простою, до 2 мінімальних зарплат, плюс ЄСВ.	Середньомісячна зарплата за 6 місяців, до 2 мінімальних зарплат, плюс ЄСВ.
Суспільно корисні роботи	Можливі за згодою сторін.	Гарантія не поширюється.
Ризик спору	Нижчий: підстава відповідає ст. 34 КЗпП, а позиція Держпраці щодо руйнувань виробництва наведена вище.	Вищий: умова «абсолютної неможливості» оціночна, потрібне документальне підтвердження обох її складових.

Призупинення зазвичай розглядають там, де зв’язок із персоналом втрачено або працівники не можуть виконувати роботу (територія бойових дій, окупація). В інших випадках простій у поєднанні з допомогою за Порядком № 449 є простішою й менш конфліктною моделлю.

Практичний алгоритм дій

Зафіксувати руйнування: внутрішній акт обстеження, заява до правоохоронних органів (витяг з ЄРДР), акт обстеження за участю державних органів.
Видати наказ про простій (перелік підрозділів чи посад, дата початку, оплата не нижче 2/3, звільнення від присутності на території). З цього дня відлічується 90-денний строк для заяви.
Затвердити план заходів із відновлення діяльності (кошторис ремонту, графік закупівлі обладнання, договір оренди чи перевезення майна).
Ведення табеля («П» або «23»), нарахування 2/3 окладу, утримання ПДФО та військового збору, нарахування ЄСВ з урахуванням мінімального внеску.
Перевірити відсутність податкової та іншої заборгованості (на 1 число кожного місяця періоду допомоги) і своєчасність сплати ЄСВ.
Подати заяву з повним пакетом документів до центру зайнятості за місцем провадження діяльності.
Після рішення щомісяця до 10 числа подавати відомості, виплатити допомогу працівникам протягом 3 робочих днів після надходження коштів і протягом 10 календарних днів подати копію відомості з підтвердженням.
Для продовження допомоги до 6 місяців підготувати докази реалізації плану відновлення.

Типові помилки

Помилка	Як правильно
Обмежитися внутрішнім актом руйнувань	Додати акт державних органів та/або витяг з ЄРДР — саме їх називає Порядок № 449.
Подати заяву після 90 днів	Строк рахується від дня оформлення простою; його пропуск є підставою для відмови.
Включити премії й надбавки до бази 2/3	Гарантований мінімум рахується від тарифної ставки (окладу).
Доплатити оплату простою до мінімальної зарплати	Доплата до мінімальної зарплати для оплати простою не застосовується; перевіряється лише мінімальний ЄСВ.
Вважати, що простій не йде в стаж для відпустки	До стажу основної відпустки простій не з вини працівника зараховується; до додаткових відпусток — ні.
Не перевірити борги на 1 число	Заборгованість на 1 число відповідного місяця тягне відмову або припинення допомоги.

Висновки

Руйнування виробництва є підставою для простою за ст. 34 КЗпП з оплатою не нижче 2/3 окладу, збереженням трудових відносин, страхового стажу та стажу для основної відпустки. Програма «Точка опори» дає змогу компенсувати значну частину витрат, але вимагає чіткого дотримання строків і складу документів: акт державних органів та/або витяг з ЄРДР, наказ про простій, план відновлення та відсутність боргів. Виплати за програмою доцільно планувати одночасно з оформленням простою, оскільки 90-денний строк подання заяви не підлягає продовженню.

Правова основа: ст. 34, 113, 153 КЗпП України; ст. 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; ст. 9 Закону України «Про відпустки»; ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; Закон України «Про оплату праці»; Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»; Податковий кодекс України; постанова КМУ від 01.04.2026 № 449 (Порядок надання роботодавцям державної підтримки «Точка опори»); постанова КМУ від 08.02.1995 № 100; постанова КМУ від 13.07.2011 № 753; н

простій, Точка опори, воєнний стан, КЗпП, оплата праці, ЄСВ, призупинення трудового договору