Позиція Державної податкової служби (ДПС): Продаж продукції власного виробництва є фінальною стадією самого виробничого процесу, а не окремою торговельною діяльністю. Торговельні КВЕДи (наприклад, група 45.3) потрібні підприємству лише тоді, коли воно займається
перепродажем — тобто купує чужі деталі та продає їх далі. Якщо ви продаєте те, що зробили самі, виробничого КВЕДу абсолютно достатньо.
2. Код товару чи код послуги: два законні варіанти оформлення
Те, який код проставляти в податковій накладній, залежить виключно від того, як побудовані ваші договори з клієнтами та які первинні документи ви виписуєте. Існує два рівнозначні підходи.
Варіант А: Роздільне відображення (Послуга + Товар окремо)
Ви використовуєте цей варіант, якщо в Акті виконаних робіт або Видатковій накладній деталь і робота прописані як дві окремі позиції (рядки). В такому випадку в податковій накладній ви зобов'язані розділити їх за суттю:
- На роботу (ремонт): Заповнюється код послуги згідно з ДКПП. Зазвичай це 45.20 (Послуги щодо технічного обслуговування та ремонтування автотранспортних засобів).
- На деталь власного виробництва: Заповнюється код товару згідно з УКТ ЗЕД (детальніше про те, чому саме цей код — читайте нижче).
Варіант Б: Комплексна послуга (Матеріали включені в собівартість)
Якщо за умовами договору клієнт замовляє у вас виключно результат роботи (комплексний ремонт), а деталі є лише витратним матеріалом для надання цієї послуги. В первинних документах та податковій накладній зазначається лише один рядок:
- У номенклатурі пишеться: «Послуги з технічного обслуговування автотранспорту».
- Проставляється виключно код послуги за ДКПП (45.20).
- Власновироблена деталь у цьому випадку не фігурує в ПН як товар. Її собівартість бухгалтер просто списує всередині обліку на витрати виробництва послуги (Дт 23 / 903) на підставі внутрішньої калькуляції.
Парадокс обліку: До чого тут «митний» код УКТ ЗЕД, якщо деталь зроблена в Україні?
У багатьох підприємців виникає логічне питання: «УКТ ЗЕД — це ж Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності. До чого тут митний класифікатор, якщо ми нічого не імпортуємо, а виробляємо самі?»
Це особливість українського податкового законодавства. Ось як це врегульовано:
- Вимога Податкового кодексу: Згідно з пп. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ, код УКТ ЗЕД є обов'язковим реквізитом податкової накладної абсолютно для усіх товарів, які продаються в Україні. Податкова ділить світ обліку лише на дві частини: матеріальні речі (це Товари, для них єдиний довідник — УКТ ЗЕД) та нематеріальні результати (це Роботи/Послуги, для них довідник — ДКПП). Оскільки деталь є фізичною річчю, з погляду закону вона є товаром, тому іншого класифікатора для неї просто не існує.
- Як податкова бачить, що це не імпорт? Для цього у податковій накладній передбачена Графа 3.3 («Ознака імпортованого товару»). Якщо деталь ввезена з-за кордону, там ставиться позначка «Х». Якщо ж ви виготовили її самі в Україні — графу 3.3 залишають порожньою. Саме порожня графа сигналізує системі ДПС, що цей код УКТ ЗЕД присвоєно продукції вітчизняного виробництва.
- Скільки цифр коду писати? На відміну від імпорту чи підакцизних товарів, де код потрібно розписувати повністю (всі 10 знаків), для товарів українського походження (ваших деталей) закон дозволяє вказувати скорочений код — достатньо перших 4 знаків (наприклад, загальний код групи
8708 для автомобільних вузлів та деталей).